Російські паперові гроші періоду І-ї світової війни та Тимчасового уряду у колекції ХІМ

У липні 1914 р. Росія вступила в Першу світову війну, джерелами фінансування якої стали внутрішні і зовнішні позики та паперово-грошова емісія. Вже 27 липня 1914 р. був прийнятий закон „О некоторых мерах финансового характера ввиду обстоятельств военного времени”, який змінив організацію грошової системи країни. Він припиняв розмін кредитних білетів на золото та дозволяв їх емісію у великих розмірах без металевого забезпечення. У Росії почав розвиватися інфляційний процес, що призвело до зростання цін на товари та зниження купівельної спроможності рубля.

З припиненням розміну кредитних білетів на золото населення почало тезаврувати золоту, потім срібну і навіть мідну монету. Влітку 1915 р. в обігу катастрофічно не вистачало дрібної розмінної монети, тому відповідно до постанови Ради Міністрів від 25 вересня 1915 р. уряд удався до випуску паперових казначейських марок розмінної вартості – так званих марок-грошей. Для їхнього виготовлення використовувалися кліше 10-, 15- і 20-копійкових поштових марок, випущених у 1913 р. з нагоди300-річчя дому Романових. На лицьовому боці марок-грошей зображені портрети царів, на зворотному надрукований Державний герб Російської імперії з текстом „Имеет хождение наравне с медной монетой” (на марках вартістю в 1, 2 і 3 копійки) та „Имеет хождение наравне с разменной серебряной монетой” (на марках вартістю 10, 15 і 20 копійок). Невдовзі зовнішній вигляд цих грошових знаків був дещо змінений: на лицьовому боці марок вартістю 1 та 2 коп. зверху були надруковані цифри 1 і 2. У колекції ХІМ марки-гроші першого різновиду представлені номіналами у 3, 10, 15 і 20 копійок, а марки-гроші вартістю 1 і 2 копійки – лише примірниками з наддруками.

Марки-гроші швидко стирались і вицвітали, тому згідно з указом від 6 грудня 1915 р. у обіг були випущені казначейські знаки вартістю 1, 2, 3, 5 і 50 копійок (всі вони представлені у музейній збірці у кількості від 3 до 8 примірників). Ці розмінні казначейські білети мали малюнки герба Росії, визначення номіналу, написи: „Имеет хождение наравне с медной монетой” та „Подделка билета преследуется законом”, але випускалися без зазначення назви. Окрім них у відповідності до цього закону були виготовлені грошові знаки вартістю 10, 15 і 20 коп., але у обіг вони не надійшли.

За указом від 6 грудня 1915 р. у обіг почали надходити державні кредитні білети вартістю 1 рубль зразка 1898 р. зі спрощеним оформленням: вони не мали індивідуального номера знака, лише номер серії. Таких знаків з підписом управляючого Держбанком І.Шипова у колекції грошово-паперових знаків ХІМ налічується 8 одиниць.

Внаслідок Лютневої буржуазно-демократичної революції до влади доступився Тимчасовий уряд, який висунув гасло ведення імперіалістичної війни „до победного конца” і для покриття воєнних витрат активно продовжував здійснювати емісію паперових грошей.

У відповідності до указу від 26 квітня 1917 р. у грошовий обіг були випущені державні кредитні білети вартістю 250 та 1000 рублів (у збірці ХІМ їх налічується відповідно 5 та 7 примірників). На першій купюрі був зображений герб нової Росії: двоголовий орел з розправленими крилами, але без атрибутів царської влади, на другій – Таврійський палац у Петрограді, у якому засідала Державна дума, завдяки чому ці гроші отримали неофіційну назву „думських”. Ще однією особливістю оформлення цих знаків було зображення свастики, яка у давнину у багатьох країнах означала благополуччя, процвітання.

Представлена у колекції музею 5-ма білетами і емісія державних кредитних білетів 5-рублевої вартості (зразка 1909 р.) зі спрощеним оформленням – тільки зазначення серії із двох літер і трьох цифр, що була проведена за указом від 9 травня 1917 р.

За указом від 23 серпня 1917 р. почалася активна емісія державних казначейських знаків вартістю 20 та 40 рублів, які отримали у народі назву „керенки". За оформленням вони нагадували дореволюційні марки, що використовувалися для оплати консульського мита. На „керенках” був зображений герб нової Росії у вигляді орла без корони, скіпетра і держави, з опущеними донизу крилами, але були відсутні номери і серії, рік випуску та звичні для того часу підписи управляючого і касира Держбанку. І хоча зворотній бік „керенок” мав досить складний малюнок, це не врятувало їх від підробок. У музейній збірці – 8 знаків вартістю 20 рублів та 13 – вартістю 40 рублів, серед останніх – одна купюра фальшива, судячи з її зовнішнього вигляду. У обіг „керенки” надходили нерозрізаними надрукованими аркушами, кожний з яких вміщав по 40 грошових знаків. На жаль, у колекції музею такі аркуші відсутні, ми маємо лише 2 нерозрізані між собою 40-рублеві знаки.

У 1917 р. Тимчасовий уряд повторив емісію марок-грошей зразка 1915 р., присвячених 300-річчю дома Романових, з портретами Петра І, Олександра ІІ і Олександра ІІІ, відповідно вартістю 1, 2 та 3 копійки. У музейній збірці цей випуск представлений 5-ма марками з портретом Петра І і наддруком „1”, однією маркою з портретом Олександра ІІ і наддруком „2” та 8-ма марками з портретом Олександра ІІІ. На зворотному боці цих марок-грошей вже немає герба Російської імперії. Замість нього надрукована цифра номіналу та слово „копейка” (або „копейки”). Марки-гроші із зображенням Олександра І, Миколи І та Миколи ІІ не були випущені.

Тимчасовий уряд не встиг здійснити усі намічені їм проекти з випуску паперових грошових знаків. Зроблені при ньому кліше для виготовлення державних кредитних білетів нового зразка були використані після Жовтневої революції Урядом РРФСР для випуску грошових знаків, що відомі як „Государственные кредитные билеты образца 1918 года”. У 1917 р. Тимчасовий уряд замовив в США державні кредитні білети вартістю 50 копійок, 25, 50, 100, 250, 500 та 1000 рублів, які стали надходити до Росії лише у 1918 р., і білети у 50 коп., 25 та 100 рублів (представлені у музейній колекції відповідно 2, 4 та 1 примірниками) використовувалися деякими опозиційними урядами та місцевими владами.

Як бачимо, 107 зразків грошових знаків з колекції ХІМ досить повно і різнобічно ілюструють грошовий обіг Росії періоду 1-ї світової війни та Тимчасового уряду.