Ця веб-сторінка ліцензована на умовах CC BY-SA 4.0
Експозиція знайомить відвідувачів зі стародавньою історією сучасної Харківщини, що охоплює час від кам'яної доби і до століть становлення першої держави - Київської Русі.
В експозиції представлені речові знахідки, котрі відображають матеріальну культуру населення, що мешкало на території сучасної Харківщини у кам’яну та бронзову добу, у скіфо-сарматські часи, в піздньоримську добу (черняхівська культура), у часи раннього середньовіччя (пенківська та салтово-маяцька культури), у часи Київської Русі. Тут розміщена велика кількість картографічних матеріалів, що розповідають про існування на території області пам’яток конкретних археологічних культур, а також зроблено реконструкції окремих предметів праці, поховальних споруд.
Експозиція «На перехрестях століть. Археологія краю» була відкрита 18 травня 1996 року і за роки свого існування зазнала декілька перебудов, що суттєво змінили її образ та наповнення.
Епоха палеоліту представлена матеріалами розкопок майстерень по обробці кременю поблизу сіл Синичене та Кам’янка Ізюмського району, а саме – нуклеусами, пластинами, різцями, проколками, скребками. Доповнюють колекцію цього періоду фауністичні рештки, насамперед кістки мамонта, знайдені на території міста та області під час земляних робіт.
Мезолітичні матеріали презентує колекція різноманітних мікролітів, а також реконструкція вкладишевих знарядь праці.
Наступна вітрина містить матеріали двох епох – неоліту та енеоліту (мідно-кам’яного віку).
Неоліт – це час переходу племен до відтворюючого господарства – землеробства та скотарства. Відвідувач може познайомитися зі знаряддям праці по обробці землі – роговою мотикою, різноманітними виробами із кременю – ножами, скребками, сокирами, теслами, рибальською снастю – кістяним гачком, уламками глиняного посуду.
Епоху енеоліту презентують матеріали скарбу крем’яних виробів із с. Коропове середньостогівської культури та перші вироби із міді – шильце, клиноподібне знаряддя та мідний злиток з відбитком дерев’яної палки.
Знахідки культур бронзової доби (ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, бондарихинської) розгорнуті у двох вітринах експозиції. Відвідувач може познайомитися з виробами із бронзи (ножі, тесла, долоти, серпи, топори-кельти тощо), кременю (наконечники стріл, списів, серпи), різних порід каменю (шліфовані сокири, мотики, молотки, пести, ливарні форми) та різноманітним глиняним посудом. Атрактивним доповненням до цієї епохи є розгорнута в експозиції реконструкція кургану з похованнями катакомбної та зрубної культур.
Скіфській добі присвячено чотири вітрини експозиції. Окремо можна познайомитися з матеріалами, що висвітлюють господарство населення Харківщини цього часу. Головну увагу приділено залізоробному, бронзоливарному та гончарному ремеслу, вироби яких можна бачити у вітрині. Військовій справі скіфів відведено окрему вітрину. Тут можна оглянути різноманітні предмети озброєння (наконечники стріл, списів, дротиків, мечі-акінаки), познайомитися з військовими ритуалами цього часу.
Наступна вітрина презентує досягнення скіфів у виготовленні знарядь для управління коня (вудила, псалії, ворворки), демонструє різні прикраси кінського спорядження, виготовлених у мистецтві звіриного стилю та знайомить відвідувача з релігійними уявленнями місцевого населення.
Ще у одній вітрині представлена реконструкція моделі світового дерева з використанням бронзового навершя, що є віддзеркаленням скіфського світогляду про горизонтальну та вертикальну структуру Всесвіту.
Матеріали сарматської доби розгорнуті у наступній вітрині. Тут можна познайомитися з різноманітними предметами озброєння цього часу (наконечники списів, панцирні пластини), кінського спорядження (вудила, псалії), фібулами, дзеркалами, бронзовими казанами, курильницями тощо.
Матеріали піздньоримського часу представлені у двох вітринах, що присвячені черняхівській археологічній культурі (III – IV ст. н.е.). Одна з вітрин містить матеріали, що характеризують господарство населення черняхівськой культури – знаряддя праці (сокира, наральник, шило, грузила для ткацького верстата, прясла), гончарний посуд. У другій вітрини можна побачити предмети озброєння (довгий меч, кинджал), елементи одягу (пряжки, фібули) черняхівців. Доповнює картину реконструкція урнового та ямного черняхівського поховання за обрядом тілоспалення.
Наступна вітрина присвячена матеріальній культурі населення регіону у післягунський час. Цю епоху репрезентують матеріали пенківської культури (V – VII ст. н.е.). Пенківські старожитності представлені матеріалами двох скарбів – Козіївського на Ново-Одеського та багатого інгумаційного поховання біля с. Мохнач. У вітрині можна побачити різноманітні скроневі прикраси, пальчаті фібули, гривни, намисто, деталі поясної гарнітури тощо.
Доба Хозарського каганату (друга половина VIII – перша половина X ст. н.е.) представлена у п’яти вітринах. Починається розповідь з історії відкриття салтово-маяцької культури біля с. Верхній Салтів місцевим вчителем В.О. Бабенко на початку XX ст. Розповідь доповнює реконструкція катакомбного поховання аланського населення салтівської культури.
Одна з вітрин присвячена військовій справі салтівців. В ній представлені предмети озброєння (шаблі, бойові сокири, залишки складних луків, наконечники стріл), предмети спорядження бойових коней (вудила, стремена, збруйні пряжки, прикраси ременів кінської збруї, кінські начільники) та металеві елементи поясів салтівських воїнів (пряжки, бляшки, наконечники, розподільники ременів). Дві вітрини містять матеріали, що пов’язані з салтівськими жінками та дітьми. Тут можна побачити сережки, каблучки, персні, браслети, деталі одягу (різноманітні ґудзики, фібули), намисто, чисельні амулети. Ще в одній вітрині представлено предмети господарського призначення – наральники, господарські сокири, окуття дерев’яної лопати, серпи, коси, рибальські гачки, прясла, гончарний посуд.
Археологічні матеріали, що характеризують розвиток матеріальної культури населення краю у Давньоруський час представлені у вітринах, що розміщуються на виставці «Наш край у IX-XVIII ст.».
Значна кількість експонатів, репрезентованих на цій виставці, була отримана в результаті археологічних експедицій, організованих Харківським історичним музеєм.
