Ця веб-сторінка ліцензована на умовах CC BY-SA 4.0
Колекція газет налічує майже 40 000 примірників. Найбільш цікавими серед них є: газети дореволюційного періоду (“Южный край”, “Харьковские губернские ведомости”, “Утро”, “Мир”), 1920-их рр. (“Вісті”, “Селянська правда”, “Трудовая Армия”); 1940-их років (“Боевая тревога”, “Вперед за Родину”, ”За нашу победу”).
Не менш цікавою є колекція майже 4000 журнальних видань, що вражає своєю різноплановістю: дореволюційні “Агрономический журнал”, “Горнозаводское дело”, “Репертуар и пантеон” (театральний), “Будильник”, “Стрекоза” (сатиричні); журнали радянського періоду Вестник Советской юстиции на Украине” (1922р.), “Комунарка України (1923-1929рр.), “Искусство трудящимся”(1925,1929рр.), “Колективіст України (1931-1933), “Советский театр”(1931-1936рр.), “Ворошиловский стрелок”(1937рр.), Советский Союз”(1950-1956рр.), “Україна” (1960-1964рр.)
Газети і журнали, що відносяться до періодичної продукції, є вагомою часткою збірки Харківського історичного музею.
У фондах музею колекція газет дореволюційного часу налічує 1457 примірників.
Для експозиційної роботи величезний інтерес матимуть матеріали, що містяться у газеті «Южный край». У 189 примірниках газети (1888 – 1919 рр.) особливу увагу привертають інформаційні статті, що розповідають про роботу у Харкові XXXIII з’їзду промисловців Півдня Росії, про утворення Російсько-Італійської палати для зв’язків харківських промислових підприємств з італійськими, про заснування торгівельної палати для харківських купців і промисловців.
Газета шанувала видатних діячів, чиє життя так чи інакше було пов’язане з Харковом: О.К. Алчевського, почесного члена Ради з’їзду гірничих промисловців Півдня Росії, О.Ф. Коні, товариша прокурора Харківського окружного суду і члена Державної Ради, Б.Д. Грінченка, видатного українського письменника і громадського діяча.
Велике значення має «Южный край» як джерело з історії народної освіти у дореволюційному Харкові. Вона розповідає про утворення у Харкові Ново-Олександрівського інституту (агрономічний напрямок), Жіночого інституту , про затвердження премій імені Т.Г. Шевченка, М.В. Лисенка, Є.К. Рєдіна, О.О.Потебні та М.С.Дринова.
Цікавий матеріал про життя харківської громади дають збірки газет «Харьковские губернские ведомости» (1848-1911 рр.), «Мир» (листопад – грудень 1905 р.), «Утро» (1906 – 1916 рр.).
Про події Жовтневого перевороту 1917 р. детально розповідають орган обласного комітету Донецького, Криворізького басейнів і міського Харківського комітету РСДРП(б) («Донецкий пролетарій») та орган Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів Харківського губернського і обласного комітетів Рад робітничих і солдатських депутатів Донецького і Криворізького районів («Известия Юга»).
20-ті рр. XX ст. представлені пресою союзного («Известия», «Правда») та місцевого значення («Вісті», «Коммунист», «Красная Армия», «Профессиональное движение», «Селянин», «Селянин Харківщини», «Селянська правда», «Трудовая Армия»). Ці газетні видання надають дуже важливу інформацію про стан профспілок, армії та сільського господарства України.
1930-ті рр. – це розмаїття газет місцевого значення у музейній збірці, а саме: «Міліціонер прикордоння», «Театр революції», «Театр русской драмы», «Техніка ХПЗ», «Ударник Оперы и Балета», «Харьковский паровозник», «Харьковский рабочий». Подана інформація про подальший розвиток промисловості, військового та театрального мистецтв.
Газети 1940-вих років підрозділяються на три групи: довоєнні («Політвідділовець транспорту», «Политотдельский гудок», «П'ятирічка»), воєнні («Боевая тревога», «Вперед за Родину», «Вперед к победе», «За нашу победу», «Суворовский натиск») і післявоєнні («Молотарка», «Тепловозник», «Шахтарка», «Южная магістраль»); розповідають про створення і розвиток транспортної мережі, військової справи, сільського господарства у довоєнні та післявоєнні роки.
Дуже невеликою кількістю представлені газети 1950-тих, 1970-тих, 1980-тих років. Найбільш цікавими для експозиційного показу є газети «Всенародная стройка», «Правда Лозівщини», «Червоний прапор» (1952 – 1957 рр.), «Учительская газета» (1978 р.), «Слобідська Україна» (1989 р.), які відображають стан будівництва, сільського господарства та вчительської справи у 1950 ті – 1980 ті роки.
У 1990-тих рр. колекція газетних видань вже кількісно зростає. Колекцію музею поповнюють такі цікаві для експозиційного показу видання, як: «Профспілкова газета» (1990 р.), «Прикордонні вісті» (1991 р.), «Акціонер» (1991, 1993 рр.), «Слобода» (1991, 1993 рр.), «Народне здоров’я» (1992 р.), «Харьковские епархиальные ведомости» (1994 – 1999 рр.). Тут охоплюється наступна тематика: «Профспілковий рух», «Митниця, кордон», «Акціонерні товариства», «Сучасна історія Слобідської України», «Охорона здоров’я», «Сучасна історія Харківської єпархії».
Для різнопланового показу сучасності є велике розмаїття газетних видань, що поповнили музейну колекцію. Наприклад: «Сільський інженер» (орган Харківського державного технічного університету; 2000, 2001 рр.), «Народная оппозиция» (видання Прогресивної Соціалістичної партії України, м. Київ, 2003, 2005 рр.), «Рериховская правда» (орган Рерихівського філософського товариства ім. Г.С. Сковороди, м. Харків, 2004 р.), «Молодий час» (орган Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодий рух», м. Київ, 2004 р.), «Телекомунікації та світ» (орган Харківської філії ВАТ «Укртелеком», 2004, 2005 рр.), «Харківський університет» (орган Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2004, 2005 рр.), «Сладкая гильдия» (орган корпорації «Бісквіт – шоколад», м. Харків, 2006 р.), «Молодість фармації» (орган Національного фармацевтичного університету, м. Харків, 2007 р.).
Не менш цікавою для виставкової роботи є збірка журнальних видань, що налічує майже 4000 видань.
Дореволюційний період вражає різноплановістю журнальної продукції, а саме: «Агрономический журнал» (видання Харківського товариства сільського господарства, 1913 р.), «Горнозаводское дело» (видання Ради З’їзду гірничих промисловців Півдня Росії, м. Харків, 1914, 1915 рр.), «Вестник Европы Журнал истории, политики, литературы» (м. Петербург, комплект за 1893 р.), «Друг искусства» (м. Харків, 1913 р.), «Репертуар и пантеон» (театральний журнал, м. Петербург, 1842 – 1847 рр.).
Дещо осторонь стоїть великий комплект журналів «Русский художественный листок» (СПб, 1854 р.), який розкриває у багатьох напрямках тему «Кримська війна 1853 – 1856 рр.».
Досить вагомою часткою колекції періодики Харківського історичного музею є петербурзькі гумористичні журнали: «Будильник» (1875, 1878, 1879, 1880 рр.), «Стрекоза» (1876 – 1894 рр., 1896, 1897 рр.), «Вот так сюрприз» (1905 р.), «Грибочки» (1905 р.), «Дачная жизнь» (1905 р.), «Аргус» (1906 р.), «Бомбы» (1906 р.), «Вампир» (1906 р.), «Жало» (1907 р.). У журналах в гумористичному стилі висвітлюються такі актуальні на той час теми, як «Суспільство і російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр.», «Суспільство і російсько-японська війна 1905 – 1907 рр.»
Видання періоду громадянської війни представлені журналами «Военное дело» (м. Москва, 1918 – 1920 рр.), «Южно-русский потребитель» (м. Харків, 1919 р.), «Революционный фронт» (м. Харків, 1920 р.), «Врачебное дело» (м. Харків, 1921 р.).
Про життя Радянської держави у післявоєнні 1920-ті рр. розповідають журнали «Вестник Советской Юстиции на Украине» (1922 р.), «Жизнь национальностей» (1922 р.), «Вестник физической культуры» (1923, 1924 рр.), «Комунарка України» (1923 – 1929 рр.), «Воздушный флот» (1924 р.), «Еженедельник Народного комиссариата просвещения» (1924 р.), «Знання» (1924 р.), «Красная оса» (1924 р.), «У станка» (1924 – 1926 рр.), «Безвірник» (1925, 1926 рр.), «Жернов» (1925, 1926 рр.), «Искусство трудящимся» (1925, 1926 рр.), «МОПР» (1925, 1926, 1928 рр.), «Друкар» (1928 р.), «Транспорт Украины» (1925 – 1929 рр.), «Вісті Центрального комітету КП(б)У» (1929 р.).
1930-ті рр. ознаменувалися розмаїттям журнальних видань: «Колективіст України» (1931 – 1933 рр.), «Кооперативне будівництво» (1931 р.), «Машина на селі» (1931 р.), «Советский театр» (1931, 1936 рр.), «Архів Радянської України» (1932 р.), «Дніпрельстан» (1932 р.), «Большевистская печать» (1934 – 1936 рр, 1939 р.), «В бой за технику» (1937 р.), «Ворошиловский стрелок» (1937 р.), «Колгоспниця України» (1938, 1939 рр.), «Наша страна» (1938, 1939 рр.), «Советское студенчество» (1939 р.).
1940-ві рр. представлені дуже незначною збіркою: «Наша страна» (1940 р.), «За оборону» (1943 р.).
Дещо більшою стає колекція журнальних видань у 1950-ті рр.: «Советский Союз» (1950 – 1956 рр., 1958 – 1959 рр.), «Харків» (1953 – 1955 рр.).
1960-ті рр. представлені виданнями: «Советский Союз» (1960 – 1963 рр., 1966 р.), «Україна» (1960 – 1964 рр.), «Вопросы нейроофтальмологии» (1961 р.), «Советское здравоохранение» (1962 – 1963 рр.), «Вестник сельскохозяйственной науки» (1968 р.).
У 1970-тих рр. колекція Харківського історичного музею поповнилася такими журналами, як: «Советский экран» (1971 р.), «Военно-исторический журнал» (1973 р.), «Відомості Верховної Ради УРСР» (1974 р.), «Дошкільне виховання» (1977 р.), «Атомная энергия» (1978 р.), «Вісник Харківського університету» (1978 р.), «Вітчизна» (1978 р.), «Вопросы атомной науки и техники» (1979 р.).
1980-ті рр. представлені двома виданнями, а саме: «Театральний Харків» (1982 – 1988 рр.) і «Театрально-концертний Харків» (1988 – 1989 рр.).
У 1990-тих рр. музейна колекція поповнюється придатними для експозиційного показу різноплановими журнальними виданнями: «Акционерное дело» (1991 р.), «Позиция» (1991 р.), «Ділове життя» (1992, 1993 рр.), «Український засів» (1993 р.), «Джерело педагогічної майстерності» (1995 р.), «Вісник Національного банку України» (1996 р.), «Вісник фармації» (1999 р.).
2000-ні рр. представлені спеціальним номером щомісячного інформаційного журналу «Харьков. Что. Где. Когда.» (серпень 2000 р.).