Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Документи є однією з важливих груп історичних джерел. Вони виступають у якості носіїв суспільної пам’яті, які містять достовірну інформацію про громадську діяльність людини, що проявляється у різних сферах життя, у культурі, політиці.
Колекція документів дорадянського періоду, що знаходиться в ХІМ, почала складатися наприкінці XIX століття і поповнюється досьогодні. Джерелами слугували приватні зібрання, дублетні підбірки з музеїв Москви, архівів країни, особисті документи та інше.
Докумети з колекції музеюпершої половини XIX століття, що стосуються дворян, можна поділити на наступні групи: законодавчі акти, копії архівних документів.
Перша група представлена державними розпорядчими документами: грамотами Олександра І - Д-16356, 1801 р.; Д-1574, 1807 р.; Д-16357, 1808 р.; Інв. 9209, 1817 р.; Д-11805, 1818 р.; Д-11620, 1824 р.; грамотами Миколи І – Д-1573, 1826 р.; Інв. 9203, 9204, 9205, 1831 р.; Д-11625, 1834 р.; Д-1570, 1836 р.; Інв. 15960, 1839 р.; Інв. 9207, 1842 р.; Інв. 9208, 1847 р. та грамотою і настановою губернатора міста Харкова – Д-12805, Інв. 12635. Найбільш значущими є: «Грамота, яка підтверджує права і привілеї Слобідсько-Українського дворянства» 1801 р. (Д-16356) та «Грамота з подякою дворянству Слобідсько-Української губернії за старанність в організації земського війська» 1808 р. (Д-16357).
Документ Д-16356 датується 29 грудня 1801 року. Історія появи цього документа доволі цікава. 11 березня 1801 р. на Всеросійський престол вступив імператор Олександр І, а 15 березня був підписаний «Височайший Наказ Правлячому Сенату», згідно з яким відновлювалися привілеї дворянського зібрання зпитання призначення чиновників у повітові і земські суди. Маніфест від 2 квітня того ж року затверджував всі права та привілеї дворянства, встановлені ще Катериною ІІ, частково відмінених Павлом І. З цього приводу 31 травня 1801 року, у Харкові відбулося надзвичайне губернське зібрання, «для виявлення подяки Його Імператорській Величності за Всемилостивіше підтвердження прав і привілеїв дворянства». Зібрання прийняло рішення командирувати до столиці депутацію в особі Василя Донець-Захаржевського - проводиря дворянства, та депутата Федора Куколя-Яснопольського для висловлення подяки Імператору та прохання підтвердити права та привілеї надані Слобідській Україні. Грамота Слобідсько-Українському дворянству 1801 р. і стала наслідком цього клопотання.
Інший документ (Д-16357) – «Грамота з подякою дворянству Слобідсько-Української губернії за старанність в організації земського війська» видана у 1808 р., також має цікаву історію появи. У відповідь на імператорський Маніфест від 3 грудня 1806 р. «…про створення ополчення або міліції для підкріплення регулярної армії», дворяни Слобідсько-Української губернії зібрали і озброїли за два тижні 15 тисяч «ратників», створивши таким чином тимчасове земське ополчення. Вже у 1807 році мир із Францією був відновлений і Земське Військо було розпущене. Однак 31 грудня 1808 р., імператор Олександр І підписав документ, у якому висловлював подяку Слобідсько-Українському дворянству за створення ополчення.
Дані документи являють собою авторські рукописи з художніми оформленнями на пергаменті, складеному вдвоє у формі книжки з червоною печаткою, один з документів має обкладинку із золотистої парчі. Таким чином, ці грамоти є атрактивними, а отже, бажаними предметами для експонування, але, нажаль, вони потребують реставрації.
Копії архівних документів вказаного періоду в колекції ХІМ представлені цікавими експонатами, що мають відношення до славетної харківської родини Квіток. Це: «Родовід і доказ про дворянство роду Квіток» (НДФ-4606), «Лист з повідомленням про зарахування двох дівчат до інституту шляхетних дівчат на виховання» (НДФ–4600), «Лист Г.Ф. Квітки-Основ’яненко В.А. Жуковському» (Вст. 8004). Серед них цікавими є – «Родовід і доказ про дворянство роду Квіток», який складається зі схематичного зображення «поколінного розпису» родоводу з переліком імен та документального доказу приналежності до дворянства, починаючи з Семена Афанасійовича Квітки. Інший документ, який представляє інтерес - «Лист з повідомленням про зарахування двох дівчат до інституту шляхетних дівчат на виховання» з підписом Голови Ради товариства А.Ф. Квітки-Основ’яненка. Відкритий у 1812 році у Харкові, Інститут благородних дівчат з 1818 року був взятий під заступництво імператриці Марії Федорівни, яка ще з 1817 року проявила увагу до діяльності інституту, направивши до Харківського товариства благодіяння розпорядження «прийняти <до інституту> двох дівчат на утримання Її Величності». 2 листопада 1817 р. Рада харківського товариства благодіяння адресувала до губернатора В.Г. Муратова лист, у якому, за розпорядженням імператриці прохала «обрати дочок двох або більше найбідніших чиновників для виховання в інституті за кошт імператриці». Копія саме цього документа зберігається в фондах ХІМ під номером НДФ-4600.
Підсумовуючи, слід зазначити, що збірка документів, стосовно дворян у колекції ХІМ нечисельна і вимагає подальшого комплектування. Переважна більшість цих експонатів потребують реставрації. Перед співробітниками музею стоїть завдання поповнення збірки наукових документів, якщо не оригіналів, то хоча б копій з архівів або приватних колекцій.