З історії вивчення весільних обрядів слобожан наприкінці XVIII та протягом XIX ст.

Дослідження історичного та культурного минулого Слобожанського краю налічує майже 200-літню традицію. Воно бере своє джерело ще з 1774 року, коли вперше академік І.А.Гюльденштедт здійснив спеціальну наукову експедицію в Україну з метою систематичного описання краю і його жителів, і гідно представлено іменами І.І.Квітки, Г.Ф.Квітки-Основ'яненка, В.В.Пассека, І.І.Срезневського, П.Головин-ського, П.В.Іванова, М.І.Костомарова, Д.І.Багалія, О.П.Радакової та інших.

Про слобожан, їх побут і вірування надруковано за цей  час чимало розвідок. При цьому особливу увагу дослідники звернули на весільну обрядовість. Як помітив проф.М.Ф.Сумцов, "весілля на Слобожанщині здавна звернуло на себе увагу  етнографів, драматургів, художників і вчених...Слобожанщина сама по собі має стільки описів весілля, як не в одної іншої галузі її побуту" (Сумцов М.Ф. Слобожане.- Х., 1918.-Стор.90).

Так, перший опис слобожанського весільного обряду ми знаходимо в "Описаниях свадебных украинских простонародных обрядов..." Г.Калиновського (Спб., 1777). На жаль, він  зовсім знехтував піснями. Цим займались В.І.Мочульський, Г.Ф.Квітка-Основ'яненко, І.І.Ман-жура та інші. Але дослідники слобожанського фольклору ХVІІІ-ХІХ ст. у своїх працях подають лише описи весільної обрядовості та тексти весільних пісень та приспівок.

Вперше науковий підхід до весільної обрядовості на Слобожанщині спостерігається в працях О.О.Потебні та М.Ф.Сумцова. Цінність праць О.О.Потебні міститься в розгляданні міфологічного змісту текстів весільних пісень відносно язицького світогляду. М.Ф.Сумцов помітив, що "... с тридцатых годов, со времени ученой деятельности И.М.Снегирёва признано важное значение свадебных песен и обрядов... исследователи... находят в них богатый материал для определения той или другой стороны древней или современной народной жизни, преимущественно древней" (Сумцов М.Ф. О свадебных обрядах преимущественно русских.- Х., 1881.- Стор.1). Праці М.Ф.Сумцова мають комплексний характер. В них розглядаються проблеми походження  та значення складових весільного обряду та пісень, які його супроводжують, дається систематизація їх по розділах з юридичного, історичного, а також міфологічного поглядів на ті чи інші дії, одночасно проводяться паралелі з весільними обрядами інших народів Західної та Східної Європи.

На жаль, з друків ХVІІІ - ХІХ ст. ми не можемо скласти  уяву про музичне оформлення весільних пісень. На це вперше звернув увагу В.Ступницький, який відзначив, що "слобожанську народну пісню з музичного боку не досліджено..." (Ступницький В. Пісні  Слобідської України, фонографічний запис.- Х., 1929.- Стор.3). Але ж він виразив впевненість, що "...через своєрідну  історію цієї частини України, музична структура місцевої народної  пісні подекуди набула цікавих особливостей" (Ступницький В.  Пісні Слобідської України, фонографічний запис.- Х., 1929. - Стор.3). Перші окремі зразки гуртового співу на весіллі  з'являються в нотації лише в збірці В.Ступницького у 1929 р.