15 червня 2021, 08:20
Одною з «родзинок» Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова є те, що навіть плитка, по якій ходять відвідувачі, має свою історію. Так, зали музею викладені фірмовими виробами заводу Е.Е. Бергенгейма. Сьогодні розповімо про них.
Едуард Едуардович Бергенгейм розвивав свою кар’єру у військовому напрямку, але доля його пов’язала спочатку з Курсько-Харківсько-Азовською лінією залізниці, а пізніше і з промисловістю.
У 1876 р. в Харкові він відкрив завод, на якому випускали теракотові вироби, кахлі, каналізаційні труби, плитку для підлоги та тротуарів. А в 1891 р. було створене «Товариство з виробництва вогнетривкої цегли, гончарних виробів» Барона Е. Е. Бергенгейма.
Сторінка прейскуранту заводу Товариства Барона Е. Е. Бергенгейму у Харкові. 1911 р. Фото із відкритих джерел.
Не дивуйтеся, такий титул у пана Бергенгейма і справді був. У 1879 р. він став бароном Великого князівства Фінляндського, звідки був родом. Однак похований Едуард Бергенгейм у Харкові на лютеранському кладовищі.
З історією заводу пов’язані й унікальні експонати, розташовані для огляду на виставці «Слобожани». Це цеглина із червоної глини з клеймом виробника та записник колишнього працівника заводу товариства Е. Е. Бергенгейма Митрофана Васильовича Євсеєва.
Вітрина експозиції «Слобожани».
Працівник відтворив у блокноті каталог плитки для особистого користування. Задля зручності він оформив його малюнками з дизайном та формою виробів. У записнику зазначені й розміри пірогранітної (тобто вогнетривкої) плитки, з якою працював Євсєєв.
Цікаво, що, наприклад, для прикрашення підлоги навколо колон використано понад вісім різних дизайнів. Їх можна побачити серед зазначених у блокноті.
Записник працівника заводу Е.Е. Бергенгейма. 1910-ті роки.
Якість плитки, виготовленої на початку ХХ ст., можна перевірити, завітавши до Харківського історичного музею.
Зали Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. 2021 р.
Юлія Стаднік